До Політичної Партії «Сила і Честь»
Відкрите звернення партійного активу,
керівників обласних парторганізацій та ветеранів Партії
Шановні однопартійці!
Останні події, що стались у Партії «Сила і Честь» та навколо неї, свідчать
про катастрофічне падіння авторитету Партії у суспільстві на піку виборчих
перегонів.
Тривалий час віра людей в Партію «Сила і Честь» підтримувалась як
авторитетом і гідними поваги діями партійців, так і виступами у ЗМІ та соціальних
мережах лідера Партії Ігоря Смешка,
інших спікерів «Сили і Честі».
Сто відсотків партійців щиро вірили, що
керівництво Партії має намір привести її до перемоги на парламентських виборах
і завести кращих представників Партії «Сила
і Честь» до Верховної Ради з гідною метою – для участі через парламентську
діяльність у реальному державотворенні.
Однак з квітня
2019 року вище партійне керівництво
під гаслами реформування та розбудови Партії здійснило ряд руйнівних кроків у
партійному будівництві і скотилось до авантюрних дій у виборчій кампанії, яким
важко знайти більш логічне пояснення, аніж те, яке з кожним днем все голосніше
лунає у суспільстві.
Ці дії призвели сьогодні до гострої
внутрішньопартійної кризи, дискредитації участі Партії у виборах і втрати довіри
виборців та рядових партійців.
У ситуації, що склалась, ми - актив та ветерани
Партії «Сила і Честь», – мусимо
розкрити очі членам Партії на події, що відбуваються у ній та навколо неї.
1. Приватизація Партії і її переродження
Ще напередодні виборів вузька група вищого
керівництва Партії «Сила і Честь», грубо порушуючи принципи партійної
демократії та норми Статуту Партії, розпочала процес по усуненню в центрі і на
місцях керівників та активу, здатних перешкодити використанню Партії і
партійців у виборчих маніпуляціях. За час, що пройшов з початку виборчої
кампанії, для значної частини Партії вже стало зрозумілим, що ці авторитарні
дії, які не мають нічого спільного з демократією, заздалегідь вчинені з метою
створення умов для використання Партії на виборчих перегонах у власних цілях.
Так, нехтуючи передбаченими п.1.2 Статуту Партії принципами виборності, самоврядування
і колективності керівництва, Голова Партії І.Смешко одноосібно, не маючи
на це статутних повноважень, своїм наказом №2 від 25 квітня 2019 року в обхід
Політради та вимог Статуту замінив Голову Черкаської обласної організації
Партії «Сила і Честь» ветерана
органів внутрішніх справ І.Лановенка на призначеного тимчасово
виконуючим його обов’язки (і це на виборну посаду) бізнесмена О.Чуприну,
який, окрім сумнівної репутації, не має авторитету ні в обласній
парторганізації, ні серед громадськості Черкащини - був виключений у 2014 році з партії «УДАР», балотувався по списку Опозиційного блоку
«Не так» В.Медведчука на виборах 2006 року до Верховної Ради України.
Перед цим у
березні цього року саме на Черкащині, за активного сприяння обласної
організації Партії «Сила і Честь» під
керівництвом І.Лановенка, на
президентських виборах за І.Смешка
проголосувала найбільша серед всіх областей України кількість виборців - 10,75% (4 місце в області після
Зеленського, Тимошенко та Порошенка) у порівнянні з 6,04% голосів у цілому по Україні. Аж ніяк не очікувалось від
Голови Партії такої «вдячності» за цей
результат.
Лише своєчасне
втручання першого заступника Голови Партії О.Кіхтенка попередило подібну
заміну за ініціативою з Києва керівника Харківської обласної організації Партії
«Сила і Честь» ветерана Збройних сил Г.Крутова
стороннім для Партії бізнесменом - раніш чиновником, який на виборах Президента
України 2010 року був одним із керівників Харківського обласного виборчого
штабу кандидата в Президенти Януковича, що стало б політично невірним і
глибоко помилковим кроком.
Від керівництва
Партії отримали карт-бланш на створення паралельної обласної організації у Чернігівській області
абсолютно далекі від інтересів Партії якісь Д.Колеснік і О.Матвієць
(останній ще недавно був членом олігархічної партії «УКРОП») – насправді лобійовані членом Політради Ю.Прокоф’євим
представники бізнес-групи, яка причетна до обанкрочування та заволодіння
активами державного оборонного «171-го
Чернігівського ремонтного заводу». І це при наявності на той час на
Чернігівщині зареєстрованої обласної організації ПП «Сила і Честь», яка має понад 20 осередків в містах і
районах області та сотні достойних членів, численних представників у багатьох
місцевих органах самоврядування, котрі обрані від Партії на місцевих виборах.
Тільки внаслідок принципової позиції чернігівських партійців ця авантюрна
спроба сумнівних бізнесменів з подачі партійного Центру захопити керівництво
парторганізацією на сьогодні провалилась.
Така на словах «демократична розбудова» Партії
партійним Центром, як відомо, планується і для інших парторганізацій. Все це –
без врахування думки членів партійних організацій на місцях.
Дивує підбір Центром
кадрів у керівники обласних організацій Партії «Сила і Честь» – здебільшого із слідами перебування в рядах
прибічників як не Медведчука, так Януковича, як не Порошенка,
то інших одіозних політичних фігур.
Найкраща ілюстрація до цього поряд з уже
наведеними прикладами - очолення
Вінницької обласної парторганізації «Сила
і Честь» у травні 2019 року добре відомою вінничанам пані Л.Яценко – колишнім заступником
директора Фонду Петра Порошенка і
екс-помічницею його сина народного депутата Олексія Порошенка.
Про відношення столичних «горе-реформаторів» до людей як до разового «витратного
матеріалу» яскраво свідчить лише те, що у керівництві Партії не зробили
навіть елементарного – погребували зустрітись з цього приводу з місцевими
партійними лідерами, які обирались в областях партійними колективами з
достойних людей демократичним шляхом на своїх конференціях, пояснити причини,
якщо вони є, для їх заміни, подякувати за багаторічну працю по створенню і
керуванню парторганізаціями, у тому числі за активну роботу на нещодавніх
президентських виборах.
Натомість турбота про партійні кадри «Сили і Честі» замінена у Центрі
партійним чванством, організаційним хаосом та недопустимою байдужістю до людей,
що працюють у місцевих організаціях.
Секретаріат Партії, нинішній керівник якого в
порушення Статуту Партії не обирався партійним З’їздом, з Києва підбирає, займаючись фактично не своєю справою, для діючих упродовж багатьох років обласних
парторганізацій абсолютно випадкових людей, гірше того – з сумнівною
репутацією. Це робиться у дивний спосіб – через прийом у Партію через
центральні партійні органи у Києві і без врахування думки місцевих парторганізацій
та їх статутних органів про таких кандидатів у члени партії. Парторганізаціям в
областях давно зрозуміло, що таке рекрутство через Центр здійснюється з метою
позбавити їх впливу на ініціативи Центру щодо наповнення місцевих організацій «своїми» людьми. Насправді, судячи по
результатам, Центр таким чином сприяє проникненню в Партію небезпечних для її
авторитету в регіонах людей, яких чомусь вважає «своїми».
Так же огульно наповнюються зверху з Києва вже нові, створені останнім часом місцеві
парторганізації в областях - поспіхом, без ретельного відбору та
непотрібними людьми, які не мають ніякого відношення до партійної ідеї і
сповідують меркантильні інтереси у зв’язку з нинішніми парламентськими та
майбутніми місцевими виборами.
В запалі виборчої лихоманки партійним керівництвом
вчинені і в центрі деструктивні кроки, що призводять до розвалу єдності Партії.
Так, ще
у травні 2019 року була обезголовлена найвища контрольна інстанція Партії -
Контрольно-ревізійна комісія, обрана свого часу З’їздом Партії.
Зокрема, 8 травня 2019 року на першому після президентських виборів засіданні Політради Партії «Сила і Честь» І.Смешко вчинив неадекватну грубу спробу порушити право керівника
Контрольно-ревізійної комісії Партії М.Обихода
на висловлення власної думки з розглянутих Політрадою питань та публічно
принизити його як одного з найавторитетніших керівників Партії. Це
передбачувано викликало звернення М.Обихода
з різкою заявою про складення повноважень голови КРК та припинення членства у
Партії. Таким способом свідомо спровоковано вихід з Партії незручного керівника
контрольної комісії і, як результат, завбачливо нейтралізовано її статутну
діяльність по забезпеченню виконання керівництвом Партії вимог Статуту та на
захист прав членів Партії «Сила і Честь» і
місцевих парторганізацій.
Письмова заява Політраді від М.Обихода про вихід з Партії «Сила і Честь» та про тривожну ситуацію у
Партії, яка спричинила цей крок, до цього часу приховується і не оголошена ні
членам Політради, ні керівникам обласних організацій Партії.
Голова Партії І.Смешко з метою узурпації влади, задоволення власних інтересів
ухиляється від зустрічей з активом Політради партії, який має свою думку та
погляд на розвиток партії та держави, став на шлях грубого порушення Статуту
партії та принципів організаційної роботи кадрової політики. Обласні партійні
організації практично усунуті від дієвої участі у роботі керівних партійних
органів та організації виборчого процесу. Секретаріатом партії створені
«паралельні» виборчі штаби, які не узгоджують свою роботу з обласними партійними
організаціями. В порушення Статуту Партії формування партійного виборчого
списку, кандидатів від Партії у мажоритарних округах на засіданнях Політради не
розглядались. З першим заступником Голови із-за його принципової позиції не
узгоджувались належним чином прийняття кадрових рішень, формування партійного
виборчого списку, підбір та затвердження кандидатів від Партії у мажоритарних
округах та інші важливі партійні рішення. І.Смешко,
порушуючи статутні засади щодо колективності партійного керівництва, приймає
рішення з низки важливих питань діяльності Партії одноосібно або з найближчим
оточенням, у яке входять не члени партії.
Штучно обмежується участь у виробленні і прийнятті
важливих партійних рішень інших членів Політради, несхильних до конформізму і угодовства.
Факти, на жаль, свідчать - на фоні голосних
публічних заяв про появу в Україні і розбудову на ідеях демократичного
консерватизму сучасної демократичної партії фактично відбувається примітивна
приватизація Партії «Сила і Честь» і
її переродження з демократичної організації під колективним керівництвом на
авторитарну партію вождістського типу.
Ситуація ускладнюється тим, що в Партію,
користуючись нерозбірливістю партійного керівництва та з розрахунку на власну
вигоду від участі під її прикриттям у виборах до органів влади, набігли
численні авантюристи і пройдисвіти. В ряді областей київським керівництвом залучені
до організації виборів через місцеві виборчі штаби, у тому числі в якості
керівників штабів, сумнівні особи, у тому числі безпартійні, які, фактично
прикриваючись фасадом Партії, у виборчому процесі лише шкодять Партії.
2. Дискредитація участі Партії у виборах
У червні 2019
року надії партійців та безпартійних виборців на
успіх Партії «Сила і Честь» як нової
перспективної і незаплямованої політичної сили на парламентських виборах
перекреслив скандал, спричинений оголошенням офіційного списку кандидатів у
народні депутати України від нашої Партії.
Виборчий список Партії «Сила і Честь», що тривалий час формувався Головою Партії та його
оточенням в обстановці таємності від партійних мас і активу, після його
оприлюднення вразив суспільство своєю разючою невідповідністю публічним
обіцянкам про майбутню появу у парламенті по-державницькому налаштованих
професіоналів з кадрового резерву Партії. Він викликав закономірне розчарування
українців у щирості заяв керівництва «Сили
і Честі» про мету виборчої кампанії Партії - привести до влади через парламент нових у
політиці осіб з числа аполітичних і чесних фахівців, які є патріотично
налаштованими державниками із значним досвідом і знаннями та спроможні
ефективно працювати і будувати нову сучасну Україну чистими руками.
Їх розчарування повністю розділяється і нами –
партійним активом, керівниками обласних парторганізацій і ветеранами Партії «Сила і Честь», які підписали це
відкрите звернення, та партійцями, що стоять за нами.
Ось ці аж надто виразні цифри та приклади, що засвідчують
не популістські вигадки, а факти і лише факти.
Так, в оприлюдненій 8 червня 2019 року на VIII партійному З’їзді першій десятці
виборчого списку знаходяться лише 4 члени Партії «Сила і Честь» (з них двоє – Замана і Макаренко
прийняті в Партію останнім часом). Решта
6, що є більшістю – не члени Партії,
з них 4 - діючі народні депутати з
неоднозначною репутацією (Сотник,
Мірошніченко, Сисоєнко – вихідці із «Самопомочі»,
Чубаров – із фракції БПП). Ці висуванці аж ніяк не нові у
політиці фігури, важко їх назвати і позапартійними. І, крім всього, яке
відношення вони мають до нашої Партії?
У другій десятці – всього 2 члени Партії «Сила і
Честь», з них один – новоспечений «партієць»
Михайло Поживанов (№11 списку) з
усім відомою політичною (і не тільки) біографією. У третій десятці – лише 4 члени Партії, у четвертій
десятці – нарешті 8 членів Партії.
Партійці
складають менше третини (6 кандидатів) першої прохідної 20-ки партійного
списку. Всього з перших 40 кандидатів у списку менше половини – 18 є членами
Партії, 12 з яких знаходяться у другій непрохідній половині цих чотирьох
десятків.
У партійний виборчий список включено всього 2 керівники обласних організацій
Партії «Сила і Честь» (голови
Вінницької та Закарпатської організацій – відповідно 26 і 52 номери списку) і
обидва вони не мали жодного відношення до Партії ще кілька місяців тому.
Ніяк не вписуються в образ ідейних однодумців
Партії і водночас бездоганних носіїв сили, досвіду і честі, як це повинно бути
згідно заяв лідера Партії, також і фігуранти умовно прохідної частини виборчого
списку: колишній перший заступник
керівника одного з головних департаментів Адміністрації Президента Порошенка
безпартійний Горащенков (№14), відомий по гучному скандалу із тиском
Банкової на Національне агентство з питань
запобігання корупції; безпартійний
колишній журналіст і нинішній народний депутат із парламентської фракції БПП
Денисенко (№15), який у цій пропрезидентській фракції відповідав за медійні
кампанії проти опонентів Порошенка;
відомий київський бізнесмен-забудовник
безпартійний Негрич (№16) із своїми бізнес-кістяками у шафі, син ще одного відомого вінницького
бізнесмена-забудовника безпартійний Гіренко (№19), нарешті вже згадана
політ-пані екс-заступник директора Фонду
Петра Порошенка та помічниця його сина Олексія в одній особі - вінничанка
Яценко (№26), яка навіть при таких колишніх регаліях вже встигла зробити за
рекордно короткий час успішну партійну кар’єру у «Силі і Честі», очоливши близько місяця тому Вінницьку обласну
парторганізацію, та ряд інших осіб. Попередня діяльність більшості з них
свідчить про протилежне.
Чи не принижує одних з перших засновників і
керівників Партії «Сила і Честь» -
членів сьогоднішньої Політради доктора технічних наук, професора А.Довгополого і заслуженого економіста
України О.Діденка їх скромна позиція
у виборчому списку створеної ними рідної політичної сили (відповідно №33 і №29) далеко позаду після скороспілих неофітів - тих же Поживанова, Денисенка, Негрича, Гіренка, Яценко і т.п.? Мовчанка цих відомих у Партії людей дивує.
Не набагато краще виглядають списки кандидатів
у народні депутати, висунутих від Партії «Сила
і Честь» у мажоритарних виборчих округах, у тому числі за рахунок осіб,
поява яких в списках «Сили і Честі»
викликала обурення людей в регіонах, наприклад:
С.Перепелятник по одномандатному виборчому округу №146 у
Кременчуку Полтавської області – директор Кременчуцької телерадіокомпанії; Д.Бутрій по одномандатному виборчому
округу №183 у Херсонській області - в.о. голови Херсонської обласної державної
адміністрації, який був одним із керівників виборчого штабу Президента Петра Порошенка; О.Фищук по одномандатному виборчому округу №202 у Чернівецькій
області – екс-голова Чернівецької обласної державної адміністрації (2015-2018
рр.) і колишній нардеп від партії «Батьківщина»
(2012-2014 рр.), відомий численними змінами партійної приналежності – після
«Батьківщини» балотувався до
Верховної Ради від партії «Народний
фронт» (2014 рік), потім як безпартійний пройшов на місцевих виборах за
списками Блоку Петра Порошенка
«Солідарність» (2016) в депутати Чернівецької обласної Ради, зараз іде на
вибори вже як член Партії «Сила і Честь»
- що мають негативну репутацію серед громадськості в цих областях. Що вже
казати про позапартійність та новизну цих людей у політиці!
Довірена особа І.Смешка на президентських виборах по 144-му виборчому округу
президент правозахисної ГО «Полтавський
медіа клуб» Л.Стельмах (Кучеренко)
кілька днів тому заявила з приводу новоспеченого «партійця» - №36 у виборчому списку Партії «Сила і Честь» А.Баранова:
«…Полтавських волонтерів, які під час президентської
кампанії безкорисливо зробили величезний заділ для проходження партії «СіЧ» та
І.Смешка в парламент, обурило те, що заступником керівника центрального
парламентського виборчого штабу ПП «СіЧ» Дмитра Гордона став полтавський
бізнесмен Андрій Баранов… колишній заступник голови Полтавської ОДА за свої 52
роки встиг ощасливити своєю присутністю сім (!) партій і блоків, не особливо
перебираючи, через що журналісти давно означили його політичний шлях словами
«політичний хаос»: УНП, Наша Україна, Єдиний центр, УДАР, блок Костянтина
Жеваго, блок Петра Порошенка і нарешті… «СіЧ». Причому Андрій Павлович керував
виборчою кампанією Порошенка в Полтавській області…» (http://sylaichest-ks.blogspot.com/2019/07/blog-post_6.html).
Члени Партії не мають відповіді на питання - в
чому цінність всіх цих та інших (неназваних тут) подібних кандидатів для нашої
Партії, яка у них сила і честь, чому саме за них повинні голосувати прибічники
Партії «Сила і Честь»?
Партію дивує, що натомість у партійному
виборчому списку відсутні прізвища багатьох генералів-партійців, які першими із
силовиків у кінці листопада 2013 року виступили від «Сили і Честі» з відомою заявою проти дій влади Януковича по
побиттю молоді у перші дні Євромайдану, та відсутні інші гідні люди, які є
дійсно золотим фондом Партії. Їх немає тому, що більшість із них відмовились
бути у ТАКОМУ списку.
Замість них у прохідній двадцятці виборчого
списку фігурує єдиний із тих багатьох, які були основою і обличчям Партії у
найскладніші часи – це сам І.Смешко (№1 у списку) - наодинці з прийшлими «варягами».
Висновок з цієї негарної історії один -
демагогії і маніпуліціям слід покласти край і принести вибачення виборцям, які
повірили передвиборним заявам керівництва Партії.
3. Правовий і статутний «безпредєл»
Як заявляє у своїх виступах Голова Партії І.Смешко: «Демократія – це дотримання процедури».
Насправді сьогоднішні дії керівництва Партії «Сила і Честь» у партійному будівництві
та у триваючому виборчому процесі є прикладом нехтування як нормами
внутріпартійної демократії і Статуту Партії, так і існуючими вимогами до
процедури висування кандидатів у народні депутати від політичних партій.
Ці порушення добре відомі членам Партії,
зокрема делегатам і учасникам VIII З’їзду Партії «Сила і Честь» від 8 червня 2019 року, на якому відбувалося висування
кандидатів від Партії у загальнодержавному багатомандатному та в одномандатних
виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України. При
необхідності вони можуть бути доведені до відома керівництва Партії окремо.
4. Криза Партії і розчарування в регіонах
Обласні організації Партії «Сила і Честь», члени Партії і її прибічники вже відкрито
констатують небезпечність процесів, які відбуваються у Партії, та вимагають від
партійного Центру пояснень щодо цих подій і реагування.
Так, через
2 дні після VIII З’їзду Партії В.Радчук, вдова загиблого на Донбасі героя, оприлюднила
своє рішення про відмову бути керівником виборчої кампанії Партії «Сила і Честь» у Чернівецькій області, заявивши: «Мені не зрозумілі пріоритети Ігоря Смешка або його оточення у підборі
такої «команди», але я чітко розумію,
що у мене інше бачення й сприйняття честі».
10 червня 2019
року Херсонська обласна парторганізація звернулась з Відкритим листом до І.Смешка
та Політради Партії, у якому вказала, що на на виборчих округах Херсонщини поза
встановлених процедур з’явились особи, які представляються кандидатами від
Партії «Сила і Честь». Зокрема, серед
них - в.о. голови Херсонської обласної держадміністрації Д.Бутрій, який був одним з керівників виборчого штабу Президента Петра Порошенка. Херсонські партійці
попереджають партійне керівництво, що у
випадку не реагування на звернення обласна організація відкликає свої голоси,
надані під час VIII З’їзду Партії,
та відмовляється від участі у виборчому процесі.
У червні 2019
року активісти, які підтримали І.Смешка на президентських виборах у місті Кременчук Полтавської області, обурились присутністю того ж С.Перепелятника у виборчому списку від
Партії «Сила і Честь» в якості кандидата
в народні депутати України по одномандатному виборчому округу №146, хоча І.Смешко у той же час на пряме запитання
щодо висунення С.Перепелятника кандидатом від Партії «Сила і Честь» запевняв у соціальних мережах, що останнього немає у
виборчих списках Партії. Цей факт отримав широкий розголос у кременчуцьких ЗМІ,
нанісши непоправну шкоду авторитету Партії у місті.
26 червня Чернігівська
обласна парторганізація направила Політраді Партії Відкритого листа про
обурення діями члена Політради Ю.Прокоф’єва і групи осіб, яка готувала рейдерське захоплення обласної організації.
Організація висловила своє розчарування присутністю у виборчому списку Партії
кандидатів, які є діючими народними депутатами від інших політичних партій, у
тому числі одіозних. Чернігівські партійці задають також питання, чому верхівка
Партії сьогодні позиціонує її як «консервативно-демократичну партію Ігоря
Смешка» і чому без загальнопартійної дискусії, тихцем, одноосібно
прийнята ідея, котра ґрунтується на давно відкинутому прогресивним суспільством
вченні ідеолога таких ідей В.Ліпінського?
Підкилимні домовленості, вождізм і нерозбірливість Центру, констатується у
листі, відштовхнули від «Сили і Честі»
розумних, порядних людей. У такій
ситуації обласна організація вважає вірним відмовитись від участі у виборчій
кампанії Партії «Сила і Честь» і не
підтримувати кандидатів у народні депутати України за списком Партії.
3 липня
Дніпропетровська обласна парторганізація звернулась до керівництва Партії з листом-зверненням про безлад в
організації Центром виборчого процесу та висловила обурення кандидатами в
народні депутати, включеними у партійний виборчий список і у списки кандидатів
від Партії «Сила і Честь» по
мажоритарним округам. Організація
вимагає від партійного керівництва зібрати Політраду за участю голів партійних
осередків з місць для відвертої розмови і діяти згідно зі Статутом Партії «Сила і Честь», а також залишає за собою
право відкликати свої голоси за список кандидатів в народні депутати.
Керівник та верхівка Партії на звернення не
реагують.
Враховуючи ситуацію в Партії «Сила і Честь» та ухилення партійного керівництва
на чолі з Головою Партії І.Смешком від
виконання вимог Статуту Партії, на знак протесту проти переродження Партії у придаток для досягнення власних цілей
вузькою групою керівних партійців, заявляємо,
що ми і представлені нами партійні організації відмовляємся від участі у
виборчій кампанії Партії «Сила і Честь»
і не будемо підтримувати кандидатів у народні депутати України за виборчими
списками Партії «Сила і Честь».
Без честі немає і сили.
